У Білецькій громаді відбулися пам’ятні заходи з нагоди 4-х роковин повномасштабної агресії росії проти України.
У вівторок, 24 лютого 2026 року, у Білецькій громаді відбулися пам’ятні заходи з нагоди 4-х роковин повномасштабної агресії росії проти України. Ми згадуємо страшний ранок 24 лютого 2022 року, коли російська окупаційна армія розпочала наступ на столицю України та інші міста. Тоді від вибухів здригнулася земля, але водночас людський дух піднявся, щоб протистояти злу, стати на захист рідної землі, свободи й гідності.
Найперше працівники місцевого самоврядування зібралися на спільну молитву у церкві святої рівноапостольної княгині Ольги села Біла, де відбулася Літургія Ранішосвячених Дарів, яку відслужив отець-мітрат Володимир Простак.
Разом звертали свої молитви до Господа, просячи благословення для України, щоб Він «зміцнив силу волі українського народу бажанням усього доброго і справедливого», дарував мир та перемогу.
О 9:00 на Алеї пам’яті у парку Незалежності перед Білецькою сільською радою працівники місцевого самоврядування, учні та вчителі Білецької гімназії, жителі громади та родини полеглих Героїв у дощовій тиші віддали шану всім загиблим захисникам і жертвам війни, долучившись до загальнонаціональної хвилини мовчання. Після цього прозвучав Державний гімн України.
Відбулася Панахида за полеглими воїнами, яку відправили отець Роман Гриджук та отець Олег Сковерський. Під спів «Вічна пам’ять» священники поблагословили пам’ятні банери наших земляків, які віддали свої життя за Україну.
Зі словом до громади звернувся сільський голова Дмитро Малик. Він наголосив на стійкості й незламності українського народу, пригадав перші дні широкомасштабного вторгнення, коли жителі громади, працівники місцевого самоврядування, волонтери – усі без винятку – об’єдналися, щоб допомогти військовим, підтримати внутрішньо переміщених осіб і зробити все можливе, аби Україна вистояла. Голова громади закликав берегти пам’ять про Героїв, єднатися у спільній праці та вірити у перемогу, яка неодмінно настане!
Завершився захід покладанням квітів та запалених лампадок до пам’ятних банерів. Прозвучав Духовний гімн України «Боже, Великий, Єдиний», у словах якого – глибока надія і прохання про Божу опіку над нашим народом.
Цей день нагадує нам про високу ціну свободи, про відповідальність кожного за майбутнє держави та про силу єдності, яка допомагає вистояти у найтяжчі випробування. Нині у кожній церкві, у кожній домівці лунає молитва – щира, тиха, вистраждана. Хай вона підтримає наших воїнів на передовій, укріпить зболені серця й стане духовним щитом для всієї України!
