Нарис історії села Хомівка за матеріалами енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл: у 3-х томах».

Село належить до Мшанецького старостинського округу Білецької територіальної громади. Раніше називалося Хоми. Розташоване за 38 км від районного центру і 13 км від найближчої залізничної станції у с. Курівці. Через село пролягає автошлях Тернопіль-Броди-Червоноград.

Географічні координати: 49° 43’ пн. ш. 25° 31’ сх. д. Площа – 0,65 кв. км.

Дворів – 60. Населення – 152 особи (2014 р.).

Перша письмова згадка – 1705 р.

Першими поселенцями села були парцелянти зі сусідніх сіл Малашівці та Обаринці. Вони скупляли землі держави, від чого й походять назви парцелій (земельних масивів), а також сучасних вуличок “Малашовечина” й “Обаринечина”. Найбільше землі скупили пани Тичковський і Дубчак.

Діяли філії “Просвіти” та інших українських товариств.

На фронтах Другої світової війни загинули Петро Жучок (1923 р. н.), Михайло Кейса (1908 р. н.), Олексій Попельовський (1921 р. н.), Максим Сотник (1910 р. н.), Йосип Шкільний (1922 р. н.); пропали безвісти Павло Коваль (1906 р. н.), Микола Лучанко (1917 р. н.), Володимир Лясковський (1908 р. н.), Іван Рудакевич (1894 р. н.).

В ОУН і УПА перебували: Володимир Зайшлий, Ярослава Копачук, Анастасія Лучанко, Стефанія Мезелик, Ярослав Полтавець, Ганна і Сафат Сотники та ін.

Поблизу села знаходився хутір Калинівка. За радянської влади його жителів вивезли у Сибір, а будівлі знищили.

1950 р. в Хомівці утворено колгосп; першим головою його правління був Тарас Жучок.

Є церква св. Димитрія Мироточивого (1989 р., мурована), капличка Божої Матері (1996 р.). Діють клуб, бібліотека, фельдшерський пункт, торговий заклад.