Історична довідка село Великий Глибочок

Великий Глибочок

Вели́кий Глибочо́к — село Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Нестерівка, притоці Серету, на північному заході району. З 17 січня 1940 до кінця грудня 1962 районний центр. У 1985–1989 — селище міського типу. До села приєднано хутір Під Гаєм.

Історія

На околицях села виявлено стоянку періоду Ашель (300–100 тис. р. тому), середніпалеолітичну[1] та пізньопалеолітичну стоянки (40-20 тис. р. тому)[2], поселення пізньої бронзової доби, могильник і поселення періоду раннього заліза, розкопано 3 кургани періоду Київської Русі. В урочищі Попова Долина розміщене поселення трипільської культури. Матеріали археологічних розвідок зберігаються у наукових архівах[3].

Перша писемна згадка відноситься до 1529 року: згідно з описом Чернихівського замку. Частина назви «Великий» відома від XVIII століття.

1546 року власник Тернополя Ян Амор Тарновський захопив Глибочок, що належав Беаті Острозькій.

Село зазнавало нападів татар у 1544, 1575, 1629, 1653 і 1694 роках.

Під час Національно-визвольної війни 1648–1657 років під проводом Богдана Хмельницького багато жителів Великого Глибочка вступило в загони Максима Кривоноса.

1772 року Великий Глибочок згідно з Першим поділом Речі Посполитої відійшов до Австрії.

У 1810–1815 роках із усім Тернопільським краєм входив до Російської імперії, 1815 повернений до Австрії.

1870 року через село проклали залізницю, що з'єднала його зі Львовом і Тернополем.

Сільське кладовище

На початку XX століття діяли товариства:

«Просвіта» (з 1903)
«Січ» (від 1905).

У 1910 році було засновано чотирикласну школу.

У серпні 1914 року Великий Глибочок зайняли російські війська, працював госпіталь. У листопаді 1918 село увійшло до ЗУНР. Від вересня 1920 — до Польщі.

17 вересня 1939 року в село увійшла Червона армія. У січні 1940 створено Великоглибочецький район (існував до кінця 1962, коли Великий Глибочок перейшов до Зборівського району, від 8 грудня 1966 року — до Тернопільського району). Від 30 червня 1941 до 23 березня 1944 року Великий Глибочок перебував під німецькою окупацією, від 3 серпня 1941 року в селі діяв концтабір. З 1944 року село знову під владою СРСР.

1991 року Великий Глибочок увійшов до складу України.

Пам’ятки

У селі є мурована церква Різдва Пресвятої Богородиці (1846 р.), дві каплички, «фігура» Пресвятої Богородиці (1961 р., відновлена 1991).

Споруджено пам'ятники:

на честь скасування панщини 1848 (відновлено 1990)
Тарасові Шевченку (1966)
воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968) — обеліск, увінчаний п'ятикутною зіркою, збудований на братській могилі 33 воїнів Радянської Армії, які загинули при боях за Великий Глибочок[4]
воякам УПА (1993)
Ярославові Стецьку (2002) (скульптора Олександр Маляр)
встановлений пам'ятні знаки «За тверезість» (1874) та воякам УПА (2003)
меморіальна дошка Ярославові Стецьку.
загиблому в АТО Андрію Дрьоміну

Музеї