Жителі Білецької громади вшанували пам’ять воїнів, що брали учать у бойових діях на території інших держав.
У понеділок, 16 лютого 2026 року, біля обеліска воїну-афганцю на межі сіл Мшанець та Дітківці, відбувся пам’ятних захід присвячений воїнам, що брали участь у бойових діях на території інших держав. Жителі громади, працівники місцевого самоврядування, учні та вчителі Мшанецької загальноосвітньої школи I-IIІ ступенів, відали шану своєму землякові Миколі Микитину, що в молоді роки загинув під час війни в Афганістані.
На початку години пам’яті «Афганістан наша пекуча рана» спільно з парохом села Хомівка отцем Олегом Сковерським помолилися заупокійну літію за спокій воїнів, що брали участь у бойових діях на території інших держав, та новітніх полеглих захисників України.
Після відправи священник звернувся до присутніх із словом проповіді. Він зазначив: «Син Божий прийшов, щоб навчити нас перш за все любити, захищати та підбадьорювати одне одного. Хай ця молитва, котра сьогодні є звершена із любов’ю за тих, хто зберіг наше життя, нас навчить цінувати свободу, цінувати дар власного життя і тих, хто є навколо нас…»
Далі учні Мшанецької школи виступили перед присутніми, щоб нагадати про події війни в Афганістані, яка розбила тисячі молодих життів та чорним крилом огорнула Україну. В один голос діти промовили: «Ми тут, щоб сказати – ми пам’ятаємо!». Після короткої історичної довідки, звучали віршовані рядки у яких перепились біль минулого та сьогодення, адже й нині наша земля втрачає своїх дітей внаслідок московської агресії.
Під час години пам’яті відбулося покладання квітів та лампадок до обеліска в пам’ять Миколи Микитина, а також хвилина мовчання на спомин всіх воїнів, що брали участь у бойових діях на території інших держав, новітніх полеглих захисників України та невинних жертв війни.
До присутніх звернулась педагог-організатор Мшанецької загальноосвітньої школи I-IIІ ступенів Наталія Роган. Вона зазначила: «Те горе, що колись прийшло в село Хомівку із страшною звісткою про загибель Миколи, воно, на жаль, знову повторюється в нашому сьогоденні. У цьому селі ми маємо трьох загиблих Героїв сучасної війни – Турчин Андрій, Кватюра Роман, Боївка Сергій… Пам’ять має бути з нами завжди. Коли ми будемо пам’ятати, то будемо мати свою історію, яку ніхто не зможе переписати чи подати в неправильному ключі. За це доводиться платити найвищу ціну…»
У ці лютневі дні, коли ми схиляємось перед пам’яттю воїнів, що брали участь у бойових діях на території інших держав, коли наближаються роковини початку російської агресії, бачимо як чужі амбіції руйнують долі людей, як мужність, героїзм та жертовність, протистоять жорстокості, підступності та ідеології… Хай пам’ять буде живою у кожному серці, щоб ніхто не був забутий, щоб жили серед нас відвага Героїв та їхній чин! Хай зло буде переможене єдністю та твердістю у національних, загальнолюдських і демократичних цінностях!
