Недопущення масового розвитку та поширення саранових: комплексний підхід до захисту посівів!
Саранові шкідники є одними з найбільш небезпечних для сільськогосподарських культур, здатними за короткий час завдати значної шкоди посівам зернових, овочевих та кормових культур, що призводить до економічних втрат на рівні регіонів і держави. Масове розмноження та міграції цих комах спричиняються комплексом природних і антропогенних факторів.
Сприятливі кліматичні умови, такі як тепла посушлива погода, забезпечують швидкий розвиток личинок і дорослих особин, тоді як наявність великої кормової бази у вигляді посівів зернових культур, бур’янів та трав’янистих рослин створює сприятливі умови для їхнього живлення. Наслідки ураження посівів можуть бути катастрофічними: зниження врожайності, погіршення якості кормів для тваринництва, загибель молодих посівів та зменшення економічної ефективності господарств. Для недопущення масового розвитку саранових необхідно застосовувати комплексний підхід, що поєднує агротехнічні, біологічні та хімічні методи контролю.
Агротехнічні заходи включають регулярне скошування бур’янів та небажаної рослинності, чергування культур для ускладнення умов розмноження шкідників, ретельне оброблення полів після збору врожаю з оранкою та перекопуванням, що знищує яйця та личинок.
Біологічні методи передбачають використання природних ворогів саранових. У природних умовах птахи та хижі комахи, як мурахи й жужелиці, а також яйцеїдні оси трихограми, зменшують чисельність саранових, поїдаючи або знищуючи їхні яйця та личинок, підтримуючи природний баланс екосистеми. У сільському господарстві трихограму розкидають на посівах, де вона відкладає яйця всередину яєць саранових, знищуючи їх ще на ранній стадії розвитку та ефективно зменшуючи чисельність шкідників без застосування хімікатів.
Хімічні заходи застосовуються лише у разі перевищення економічного порогу шкідливості та включають використання інсектицидів із дотриманням норм і строків внесення для мінімізації впливу на навколишнє середовище.
Важливим елементом контролю є постійний моніторинг чисельності шкідників, регулярні обстеження посівів, виявлення осередків скупчення та застосування сучасних технологій, таких як дрони, для контролю великих площ.
Саранових шкідників у Тернопільській області наразі не зафіксовано. Проте через здатність сарани до міграції можливе занесення окремих особин із сусідніх областей. Тому профілактика, контроль полів, раннє виявлення та комплексний підхід, що поєднує агротехнічні, біологічні та за потреби хімічні методи, залишаються ключовими для захисту врожаю.
