День пам’яті трагедії Бабиного Яру.
Сьогодні, 29 вересня, ми схиляємо голови у скорботі та молитві за жертвами Бабиного Яру – одного з найстрашніших злочинів нацизму в Європі…
Бабин Яр – це місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941-1943 роках. Тут загинули євреї та роми, військовополонені, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, так звані «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні.
Найтрагічнішими стали 29-30 вересня 1941 року, коли нацисти за два дні вбили майже 34 тисячі київських євреїв. Ця каральна акція, названа у німецьких документах «гросакцією», стала символом «Голокосту від куль» – політики масового знищення людей.
Голокост – незагойна рана в історії України та світу. Нацисти знищили близько півтора мільйона українських євреїв, фактично стерши їх як соціокультурну спільноту. Попри намагання радянської влади замовчати трагедію чи зруйнувати саме урочище, пам'ять про Бабин Яр завжди жила як пересторога від ненависті, расизму та міжнаціональної ворожнечі.
На жаль, і сьогодні ми бачимо, як історія повторюється… росія у ХХІ столітті чинить на українській землі злочини, що перегукуються з практиками нацистів: масові розстріли, тортури, зґвалтування, спроби спалити тіла, щоб приховати злочини. Буча, Ізюм, Маріуполь та десятки інших українських міст і сіл стали сучасними «бабиними ярами»…
Пам’ять про жертв Бабиного Яру, про всіх невинних жертв тоталітарних режимів зобов’язує нас не допустити повторення подібних трагедій. Ми повинні берегти історію, вшановувати пам'ять убитих і робити все, щоб ненависть, зневага до людського життя й тоталітарна ідеологія ніколи більше не піднімали голову.
Схиляємося у молитві перед усіма, хто загинув у Бабиному Яру, та перед усіма жертвами Голокосту. Їхня пам’ять житиме у серцях українців і буде нашим закликом до справедливості, миру та перемоги добра над злом.
