Щиро вітаємо з нагоди свята Преображення Господнього!
Сьогодні ми відзначаємо одне з найбільших свят церковного року – Преображення Господнє. У народі його здавна називають «Спаса», адже в його основі – знаменна подія з життя Сина Божого.
Євангелісти Матфей, Марк та Лука свідчать, що Ісус Христос узяв Своїх учнів Петра, Якова та Івана на гору помолитися. Там Він «преобразився перед ними: лице Його засяяло, як сонце, одежа ж Його стала білою, як світло» (Мф. 17: 2). Апостоли стали свідками Божої слави, притаманної Йому споконвіку як Божому Синові.
Христос преобразився у славі напередодні Своїх страждань, аби учні зрозуміли: Його розп’яття – це не випадковість і не сила ворогів, а виконання Божого задуму задля спасіння світу. Як сказано у Святому Письмі: «Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне» (Ів. 3: 16). Ця подія укріплює і нашу віру, нагадуючи про духовне оновлення в Бозі, коли ми зможемо сказати словами апостола Павла: «…вже не я живу, а живе в мені Христос» (Гал. 2: 20).
Традиційно в цей день до храмів приносять стиглі фрукти та овочі, щоб подякувати Богові «за добре поліття, за врожай плодів земних», якими щедро благословляє нас наша свята українська земля.
Сьогодні, коли Україна виборює право на свободу та мир, кожне свято сприймається по-особливому, як жива надія на світле майбутнє нашої держави. У такі дні ми глибше розуміємо, що справжня цінність життя полягає у вірі, єдності та любові до ближнього. Ми особливо щиро підносимо свої молитви за Україну, за кожного воїна на передовій, за всіх, хто стоїть на захисті нашого майбутнього.
Хай Божественне світло, явлене на горі Тавор, освітлює наш шлях до Перемоги над злом, неправдою та несправедливістю, що нині нищать рідну землю! Хай Господня сила зміцнює серця наших воїнів, дарує кожному мужність і витривалість, а українські домівки оберігає від лиха.
