Привітання Білецького сільського голови Дмитра Малика з нагоди Різдва Христового та Нового року!
Іриней Юрчук, «Різдво»
Христос ся рождає! Славімо Його!
Дорогі жителі Білецької громади!
Це урочисте різдвяне привітання лунає звідусіль, стверджуючи віру в те, що Божий Син – Предвічне «Слово стало плоттю, і вселилося між нами, повне благодаті й істини…» (Ів. 1:14). Серед болю та сліз, руїни та жертв, звучать ці рядки, сповненні великої надії! І в цій надії ми у вирі війни спрямовуємо свій погляд до ясел, де сповите Немовлятко – Христос, і багато роздумуємо над минулим, над тим, що переживаємо зараз, над тим, що буде…
У світ прийшов Спаситель, щоб відновити зв’язок людини із Богом, вберегти її від жорстокості, від зла та загибелі. Цим страшним речам Він протиставляє благу звістку, любов і жертовність, вказуючи на високе покликання кожного із нас бути «світлом для світу»! Ця істина проходить крізь віки, торкаючись людських сердець, але, на жаль, не всі відкривають перед нею свою душу… Здається ще трохи і зло переможе, але воно є безсилим – воно не має життя. І тому не даймо сумнівам чи безнадії скувати нас, адже правда Божа є вічна! У ній «не умирають, а оживають», як співає давня колядка «Не плач, Рахиле», ті, хто щиро вірив, жертовно боровся, гідно жив.
Наш народ ніколи не цієї покидав надії, явленої у народженні Христа! Крізь віки він проголошував: «Як зійшло спасеннє світу в яскині, так зійде зоря обнови Вкраїні! Гляне нам ще сонце у наше віконце – Україну осіне!» Перебуваючи при Божій опіці, він зміг вистояти в часи відсутності державності, окупації та різних лих, а сьогодні твердо стоїть у боротьбі за свою незалежну державу.
Триває війна, руйнуючи людські долі, але ми не втрачаємо надії на нашу перемогу і це сподівання як найповніше виявляється у часі Різдва Христового! Як тоді у Вифлеємі, так і тепер Месія приходить витерти сльози, припинити страждання і біль! Крізь Його зранене серце проходить все наше життя: у радості чи смутку, щасті народження чи болі втрати…
У різних куточках нашої землі лунає молитва до новонародженого Спасителя про ласку, захист, мир і перемогу над московським Іродом. Як сонце проганяє пітьму, так, вірмо, зникне зло із нашої землі! Для цього ми спрямовуємо всі свої сили – боремось, молимось, працюємо, допомагаємо!
Вітаючи кожну українську родину із різдвяними святами, найперше схиляюся перед пам’яттю наших борців, що віддали життя за Україну. «Полягли Герої в крові по коліна, но за те воскресла славна Україна. Воскресла Вкраїна буде панувати, а тії кровці буде дух зростати…» – ці слова повстанської колядки засвідчують перед нами дорогу ціну нашої свободи. Хай спомин про загиблих українських захисників вічно живе у серці народу, а їхні душі знайдуть спокій у Небесному Царстві. Хай їх подвиг, засвідчений великою відвагою та жертовністю, навіки буде взором для майбутніх поколінь.
У різних куточках України та світу вкраїнські родини сідають до святої вечері… Пам’ятаймо й тих, хто думками з передової линуть до рідного порога, згадуючи святвечір і наспівуючи колядки. Просімо Бога про опіку над нашими воїнами, що у важких умовах продовжують тримати стрій, дають відсіч агресору, щоб ми мали змогу зібратися разом, допомагаймо їм боронити кожний клаптик української землі, підтримаймо їхні сім’ї, адже вони чекають своїх маму чи тата, сина чи доньку в дома. Пам’ятаймо тих, хто у полоні чи безвісти зникли на полях битв… Не будьмо у «полоні свят», а стараймося найперше плекати думку і робити все, щоб не забувавали у світі про наших захисників!
Втікаючи від жорстокості та ударів ворога, багато українців стали переселенцями чи мігрантами, подібно Святій родині, що рятувалась у Єгипті від переслідування Ірода. Хай наші самобутні традиції та звичаї, допоможуть їм зберегти зв’язок із Батьківщиною та свідчити на чужині, що «Вкраїна не впала – вона колядує!», відстоюючи власні цінності та свободи!
Дорогі жителі Білецької громади! Стоячи на порозі Нового року, ми підводимо підсумки і закладаємо плани на майбутнє! Кожен прожитий день залишає свій відбиток, приносить досвід, роблячи нас стійкішими та мудрішими! Тому щиро бажаю, щоб у прийдешнім році помножились досягнення, підкорені вершини та здійснені мрії!
Складаю сподівання, що нарік в Україні лунатиме переможна коляда, зло відступить, а «віра серця і любов щира» огорне нас щастям і добром! Хай світло Різдвяної зорі освітить наш шлях, а Слово Боже зміцнить наші сили, піднесе наш дух! Хай зичливі слова віншування та гучні колядки, передані нам старшими поколіннями, зігріють серце кожного теплом і любов’ю!
«Хай пісня не згине у рідному краю,
Калина хай квітне в зеленому гаю!
Хай ріднеє слово серця звеселяє,
А наша Вкраїна нехай процвітає!»
З повагою та найщирішими побажаннями,
Білецький сільський голова – Дмитро МАЛИК!
