Свій 90-літній ювілей відсвяткувала жителька села Біла Барило Таїсія Василівна.
День народження є святом, яке об’єднує рідних, близьких, знайомих. Це особливе пошанування життя, нагода поділитися спогадами, радістю та подякою за прожиті роки. Саме такою подією став 90-літній ювілей жительки села Біла Таїсії Василівни Барило! Цієї неділі у церкві святої рівноапостольної княгині Ольги у селі Біла, де ювілярка багато років є дяком, лунали щирі вітання й побажання від настоятеля отця Володимира Простака та парафіян, голови Білецької громади Дмитра Малика, родини та близьких!
Таїсія Василівна Барило є уродженкою Білорусі. Велика сім’я, де було шестеро дітей, проживала у містечку Іваново (Яново) тодішньої Брестської області. У 1941 році, коли розпочався наступ німецьких військ, місцевих жителів виселели. Ювілярка згадує, як їхню сім’ю разом із іншими погрузили у криті вагони та перевезли за Урал, а на станції, де по дорозі зупинились, стояв потяг із великими гарматами та було чути бомбардування. Далекою була дорога... Згодом сім’я поселилася в Алтайському краї недалеко від Казахстану. Після смерті батька сім’ї дозволили у 1946 році повернутись у рідні краї до Іваново, де Таїсія Василівна навчалася у школі. Пригадує як казали, що розмовляють «по-іванівськи», цебто українською. У 1952 році ювілярка приїхала в Україну, щоб здобути вищу освіту. Навчалася у Харківському інституті інженерів залізничного транспорту на експлуатаційному факультеті, після закінчення якого була направлена на роботу у Львівську область. Спершу працювала на залізниці у Золочеві, у цьому місті познайомилась із майбутнім чоловіком Ярославом Івановичем, була зав. товарної контори та працювала на інших посадах, зокрема: у Великому Глибочку 9 років була начальником станції, а у Тернополі працювала у відділі доріг та інших. Разом із чоловіком збудували будинок у селі Біла під Тернополем, куди переїхали у 70-х роках минулого століття.
Таїсія Василівна не лише професіонал залізнодорожньої галузі, а також має співочий дар – потужне та високе сопрано! Після виходу на пенсію вона продовжила сімейну традицію та служить своїм голосом Богові, як і її батько, що також був дяком. По сьогодні Таїсія Василівна спішить до храму святої рівноапостольної княгині Ольги у селі Біла, де дякує майже тридцять років! Церковний спів для неї – це духовне піднесення, джерело сил та особлива подяка Богові за прожиті роки!
Ювілярка надзвичайно пишається та радіє своїй великій родині, а це двоє дітей, четверо онуків, одинадцять правнуків і двоє праправнуків! З нагоди дня народження для неї лунали слова привітань з різних куточків України та світу! За жертовне служіння Богові архієпископ Тернопільський і Бучацький Тихон нагородив ювілярку Благословенною грамотою, яку вручив отець Володимир Простак разом із Подякою від парафіян церкви княгині Ольги.
Ми доєднюємось до усіх вітань та найщиріших побажань! У цей поважний 90-літній ювілей зичимо Вам незгасаючої життєвої енергії, міцного здоров’я та душевного спокою! Хай Всемилостивий Бог щедро благословить Ваш рід, берегинею якого Ви є, даруючи мир, злагоду та добробут! Хай Ваш дзвінкий голос і надалі звеселяє серця, а щира усмішка та життєва мудрість надихають рідних і близьких!
