У Білецькій громаді вшанували жертв Голодомору.
У четверту суботу листопада в Україні та світі вшановують пам’ять жертв Голодоморів 1921-1923 рр., 1932-1933 рр., 1946-1947 рр., організованих безбожним комуністичними режимом.
Сьогодні, 22 листопада 2024 року, напередодні пам'ятного дня, сільський голова, працівники місцевого самоврядування та жителі громади зібралися біля пам’ятного Хреста жертвам Голодомору на межі сіл Біла та Чистилів, щоб молитовно вшанувати всіх невинно вбитих та заморених голодом українців.
Цей символічний знак встановили з ініціативи Білецького осередку Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Тараса Шевченка у 1993 році.
На початку мітингу-реквієму начальник Відділу культури, туризму та охорони культурної спадщини Роман Винник звернувся до присутніх зі вступним словом, розповів про страшні голодні роки та запросив усіх до вшанування пам’яті невинно вбитих.
Далі заупокійну молитву відправили парохи села Біла отець Роман Гриджук та отець Володимир Простак.
У своєму слові отець Роман розповів про Джеймса Мейса – того, хто найбільше причився до пробудження пам'яті про Голодомор в Україні та на поселенях, і розповів про причини Голодомору, серед яких наголосив на духовних. "Чужа людина далека від України, але повернула нашому народові іскру національної пам'яті, бо душа нашого народу була збита імперськими кайданами, була затуманена їхньою ідеологією, яка до сьогодні під назвою "русскій мір" існує...", – зазначив священник і закликав вчити дітей, щоб ми ніколи не забули історію свого народу і були вірні Богові, який вивів нас із неволі, подібно як вивів єврейський нарід із Єгипту!
До присутніх також звернувся Білецький сільський голова Дмитро Малик. Він звернув увагу на назві України "житниця Європи" та зазначив, що не можливо уявити як працьовитий народ міг голодувати… Та червоний терор насильно відбирав у людей все, на жаль, відбирає і сьогодні! Голова закликав всіх пам’ятати і не забувати про жертв Голодомору, виборюючи перемогу для свого народу!
На завершення пам’ятного заходу присутні поклали запалені лампадки до хреста жертвам Голодомору. Запалюючи свічку, ми віддаємо шану мільйонам невинно загиблих і підтверджуємо, що їхній біль та подвиг не забуті. Цей простий, але глибокий жест нагадує, що наша сила – у єдності, в пам'яті та у бажанні будувати майбутнє, вільне від подібних трагедій.
Закликаємо жителів громали долучитися до вшанування заморених Голодомором!
Вічна пам’ять та блаженний упокій всім невинно вбитим та голодом замореним! Неминуча відплата катам українського народу!
