Спогади жительки села Біла Воловик Леоніди Лук'янівни про Голодомор.
Воловик Леоніда Лук’янівна,
під час голодомору проживала
у селі Конюшівка Липовецького району
теперішньої Вінницької області.
1932 р. був урожайним. Коли урожай зібрали, прийшла бригада «Красная метла" і забрала все зерно, що було у людей. Люди вмирали так часто, що щоранку по хатах збирали трупи і везли їх на цвинтар, їли котів, собак. Були випадки, коли батьки їли своїх дітей. У 1933 р. люди ходили спухлими від голоду. Бачили, як незакопані люди лежали на цвинтарі, а через деякий час бачили, що від трупів відрізали частини. Одного разу в школі продавали холодець, у якому знайшли дитячий пальчик. Згодом вияснилося, що жінка, котра варила і продавала цей холодець, вбивала дітей, її було знайдено і заарештовано.
Одного разу до моєї мами (завідуючої дитячим садочком) прийшла дитина, котра розказала, що її мама вбила сестру. Завідуюча пішла до голови колгоспу. Голова колгоспу відправив верхового у відділ міліції. Міліціонери заарештували жінку-вбивцю.
