Білецька громада провела в останню дорогу Героя Богдана Маленького.
18 вересня 2024 року жителі Білецької громади провели в останню дорогу загиблого захисника України Маленького Богдана Романовича, який героїчно віддав життя за Батьківщину, захищаючи її незалежність та оберігаючи вільне життя нашого народу на своїй землі від зазіхань московських орд.
Богдан Маленький, 17.08.1967 року народження, був головним сержантом протитанкового взводу роти вогневої підтримки 3-го батальйону оперативного призначення військової частини 3028 (14 бригада оперативного призначення «Червона калина» Національної гвардії України). Загинув 5 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області внаслідок мінометного обстрілу. До мобілізації був працівником Тернопільського національного медичного університету імені І. Горбачевського.
Віддати данину пам’яті та любові, помолитися за спочилого Героя зібралися рідні та близькі, друзі та побратими, односельчани та жителі усієї громади. Вшановуючи подвиг воїна, всі склали слова підтримки скорботній родині з приводу непоправної втрати.
«Смерть вирвала з наших рядів справжнього патріота і громадянина, мужнього, рішучого бійця… Богдан під час військової служби не шукав легких шляхів, завжди був готовий брати на себе усю повноту відповідальності у будь-яких умовах бойової обстановки. Його відрізняли надзвичайно високі якості достойного військовослужбовця…», – такими словами до похоронної громади звернулись побратими Героя із Національної гвардії України, зачитуючи Пам’ятний лист.
Всі поєднали свої серця в молитві за душу загиблого Героя, віддаючи шану його найвищій пожертві, адже «немає більшої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх…» (Ів. 15:13).
Після прочитання Євангелія зі словом проповіді до присутніх звернувся парох села Чистилів отець Орест Каспрук. Він зазначив: «Ми проводжаємо до вічності воїна Богдана у час посвяття Воздвиження Чесного Хреста. Як Христос помирав на Голгофі за наші гріхи, так і воїн Богдан віддав своє життя за нас, щоб ми вільно жили на рідній землі. Коли прийшов час, він без тіні сумніву вступив до лав збройних сил, що захисти Україну…» Отець наголосив, що парафія святого архистратига Михаїла втратила доброго парафіяни, що завжди спішив до церкви з’єднатися із Богом у Святих Тайнах.
Перед останньою дорогою від рідного порога, доньки загиблого воїна Богдана тричі вклонилися своєму батькові, просячи благословення на добрий шлюб. Це благословення лине із небес, де спочивають покоління українських борців за волю України.
Далі похоронна процесія, із сумом і сльозами на очах, під звуки траурного маршу, спів стрілецьких і повстанських пісень, поволі рушила до храму архистратига Божого Михаїла, де звершили Чин похорону убієнного воїна Богдана. По дорозі, біля будинків родини загиблого захисника, священники зачитували Євангеліє.
З церкви рушили на цвинтар по останній блаженній дорозі до тихої пристані і місця спочинку загиблого Героя під спів Трисвятого й похоронного маршу. На всю округу тужливо розносився звук церковного дзвону. З гордим смутком домовину супроводить велика українська родина, що розділяє біль втрати і смуток кожного…
«Від імені Президента України, Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України прошу Вас прийняти цей прапор як символ Держави, якій він вірно та віддано служив…» – із цими словами скорботна родина загиблого Героя отримала прапор нашої держави, яку ціною власного життя захищав їхній чоловік і батько.
Віримо, що його душа віднайде блаженний упокій в Царстві Небесному! Герої не вмирають! Герої назавжди залишаються у наших серцях!
Вічна пам'ять та слава Герою! Неминуча відплата ворогам!
