Свій 95-й ювілей відзначила жителька села Біла Журба Катерина Никифорівна!
Привітати іменинницю поспішили Білецький сільський голова, Дмитро Малик, та виконуюча обов‘язки директора КЗ «Центр надання соціальних послуг» Білецької сільської ради – Ольга Рудакевич. Вони побажали Катерині Никифорівні добра та любові в рідній оселі, міцного здоров’я та Божого благословення!
95-ть весен життя! Рік за роком невпинно йде вперед, залишаючи позаду багато миттєвостей, що складають історію. Катерина Никифорівна Журба народилася в 1929 році у селі Кривоносівка Черкаської області, поблизу рідного села Тараса Шевченка – Кирилівки. Край, уславлений козацькими звитягами, посів особливе місце у серці ювілярки, завжди вона вважала себе вихідцем саме із Великої України!
У дитинстві Катерина Никифорівна пережила Голодомор, який був справжнім ґеноцидом української нації… Вона ледь вижила у чотири роки, коли увесь врожай у родини був силоміць вилучений радянською владою у 1932-1933 роки. Не менш важкими були повоєнні голодні 1946-1947 роки, коли сталінський тоталітарний режим, незважаючи на неврожай і роки німецької окупації, забирав залишки збіжжя у селян,
У 50-х роках Катерина Никифорівна закінчила вчительські курси та була направлена вчителювати до школи у селі Перепельники (нині Залозецька ТГ), де познайомилась із майбутнім чоловіком Ярославом Івановичем Хоміцьким. Опісля чоловік став кадровим військовим, відтак родина жила у різних країнах СРСР та Варшавського договору.
Після виходу на пенсію чоловіка подружжя осіло у селі Біла. Катерина Никифорівна перед виходом на пенсію пропрацювала багато років секретарем на Тернопільському заводі залізобетонних конструкцій.
Ювілярка є справжньою берегинею роду, має двоє дітей, троє онуків та сім правнуків! Особливо тішиться, що мала змогу відсвяткувати "золоте" весілля із вже покійним чоловіком. Не дивлячись на свій поважний вік, вона досі порається на господарстві. Іменинниця дякує за прожиті роки, цікаво розповідає про минуле та ділиться життєвою мудрістю. Як очевидиця страшних сторінок історії свого народу, вона щиро вболіває за швидку перемогу над ворогом.
Бажаємо Катерині Никифорівні душевних та тілесних сил! Хай щедре благословення від Господа Бога зійде на Ваш козацький рід та на всю українську землю!
