У Мшанецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів відбулося відкриття меморіальних дощок загиблим воїнам України Ярославу Довбушу, Романові Кватюрі, Віталію Чубко.
До Мшанецької школи повернулись навіки її випускники… Ще недавно вони ходили її коридорами, навчалися та зростали на очах вчителів і однокласників, а від нині будуть зустрічати та проводжати всіх, хто ступає на шкільне подвір’я. Ярослав Довбуш, Роман Кватюра та Віталій Чубко, стали Героями, які відали свої життя за кожного із нас, за мир у рідному краю – за незалежність та територіальну цілісність України.
Сьогодні, 17 травня 2024 року, відбулося урочисте відкриття пам’ятних дощок нашим землякам, випускникам Мшанецької школи, поряд із дошкою, встановленою раніше у пам’ять воїна Ярослава Смолінського, який одним із перших захищав Україну у зоні проведення АТО у 2017 році. Мужність та героїчний чин вірних синів України увіковічнені у камені, що символізує незламність та міць! Щоб вшанувати пам’ять загиблих захисників України, на подвір’ї Мшанецької школи зібралися місцеві жителі, учні та вчителі, батьки та родичі, побратими, Білецький сільський голова та працівники місцевого самоврядування.
На початку мітингу-реквієму пролунав Державний Гімн України. До присутніх звернувся директор закладу освіти Василь Роган та подякував всім, хто прийшов відати шану землякам. Матері Героїв відкрили пам’ятні дошки, а парох села Мшанець, отець Едуарт Ваврушко у співслужінні отця Олега Сковерського, відслужив заупокійну літію і освятив пам’ятні знаки.
Зі словом проповіді до чисельної громади звернувся отець Олег Сковерський. Він розповів про подвиг наших Героїв, зазначивши, що вони сповнили заповіт Блаженнішого Любомира Гузара – бути Людиною, та вписали свої імена в славну українську історію! Отець Олег закликав всіх наслідувати приклад старозавітнього праведника та пророка Мойсея, що гаряче молився за єврейський народ, коли той боровся із Амаликом. Він подякував присутнім за пам’ять про загиблих воїнів та підтримку тих, хто продовжує боротьбу із агресором.
Також зі словом звернувся побратим загиблого воїна Романа Кватюри із 3-ї окремої штурмової бригади Збройних Сил України. Він поділився спогадами про Морті (таким був позивний юного Героя): «Незважаючи на різні обставини, він завжди спішив жити та насолоджуватися життям – все викликало у нього посмішку! Він знаходив час, попри тренування та завдання, радіти маленьким речам у житті. Він був би радий якби ми не жаліли, а раділи життю!»
Зі словом до громади звернувся сільський голова Дмитро Малик. Він закликав присутніх не опускати рук та допомагати тим, хто воює за кожного із нас. Голова подякував батькам і вчителям загиблих Героїв і висловив слова підтримки. По особливому він звернувся до дітей із проханням не забувати своїх земляків, що захищали рідний край та наслідувати їх любов до України! «Тут, біля цих пам’ятних дощок, ніколи не будуть в’янути квіти!», – наголосив голова Білецької громади.
Із уст учнів Мшанецької школи лунали віршовані рядки про подвиг загиблих Героїв, які «життям сплатили за волю».
За військовим чином, побратими загиблого воїна Романа Кватюри змовили молитву українського націоналіста.
Далі, щоб присутні відновили в своїй пам’яті образ юного захисника, класний керівник поділився спогадами про свого відважного учня. Наприкінці розповіді педагог зазначив, що «наші учні повернулися до рідної школи як Герої, увіковічненні у камені!»
У пам’ять загиблих Героїв у виконанні учениць Мшанецької школи прозвучала пісня «Янголи». Вона промовляла до сердець присутніх і важко було стримати сльози, адже нас покинули найкращі… «Янголи, летять до неба янголи і повернути неможливо їх. Життя як нитка обірвалось, втратили. Ми пам'ятаєм всіх.... Ми будем пам'ятати всіх!», – як обіцянка звучав приспів пісні.
Як символ вічної пам’яті, любові та слави, до пам’ятних дощок поклали запалені лампадки. Місцями повівав теплий весняний вітерець, немовби вказуючи на присутність Героїв поміж нас!
Далі пісню-молитву до Бога про заступництво над Україною виконали найменші учасники мітингу-реквієму. Направду, вони промовляли «із усієї душі із усього розуміння нашого», передаючи прагнення кожного українця, щоб настав переможний мир на рідній землі!
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять всіх загиблих захисників України та жертв війни. Відтак відбулось покладання квітів до пам’ятних дощок. Ще довго люди не відходили від них та вдивлялися у лиця Героїв із вдячністю та молитвою.
Вічна пам'ять та слава нашим Героям!
Неминуча відплата ворогам!
