День пам’яті Героїв Крут!
Українська історія – це історія багатьох поколінь борців за волю України. Їхній життєпис сповнений великої відваги та героїзму, що надихає наступні покоління до безкомпромісної боротьби за кращу долю рідного краю. Ця боротьба покликана завершити розпочату справу наших пращурів, щоб ніколи більше нога окупанта не топтала українські простори! Бій під Крутами – це славна частина тієї великої боротьби, що тривала у ході національно-визвольних змагань ХХ століття.
У той час Українська Народна Республіка перебувала у складному становищі: з одного боку вирує Перша світова війна, з іншого розгорається конфлікт із більшовиками, які користають із внутрішніх проблем України та захоплюють східні губернії. Тоді ж частини Армії УНР проголошують нейтралітет або ж переходять на бік червоних.
У цих складних обставинах променем надії стає українське юнацтво та студентство, що мобілізується дати відсіч зазіханням комуністів на Київ. Звернення до Українського студентства проголошене у січні 1918 року актуальне і сьогодні: «Треба за всяку ціну спинити той похід, який може призвести Україну до страшної руїни і довговічного занепаду. Хай кожен студент-українець пам'ятає, що в цей час злочинно бути байдужим… Сміливо ж, дорогі товариші, довбаймо нашу скелю і йдімо віддати, може, останню послугу тій великій будові, яку ми ж самі будували — Українській державі!».
Молоді люди покидають навчальні класи, відкладають свої плани і мрії, стаючи в ряди Студентського куреня Січових Стрільців. Багато із них вперше тримають зброю у руках, але відвага та козацький дух кличе їх до боротьби! Вони, разом із вихованцями юнкерської школи, Вільним козацтвом, охороною залізниці в районі Крут, склали лік приблизно в 500 осіб під проводом Андрія Омельченка та Аверкія Гончаренка, що стримували більше ніж 3000 тисячі червоноармійців Муравйова. Цвіт нації став до нерівного бою із безчесним та підступним ворогом-московитом…
Бій під Крутами 29 січня 1918 року став важливою складовою війни проти більшовиків. Професор історії Володимир Улянич так описує подвиг Героїв Крут: «Неспростовні і беззаперечні факти свідчать, що в бою під Крутами оборонці української державності завдали агресорам нищівного удару і отримали переконливу військову перемогу над ворогом. Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Саме ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність. День української перемоги у бою під Крутами є законною гордістю українства.»
Згадуючи сьогодні звитягу юних борців за волю України, ми схиляємось перед їх подвигом та жертвою. Вони стали фундаментом української державності, яку в 1918 році офіційно визнали країни Четвертного союзу. Вони своєю відвагою довели, наскільки важливою є ідея вільної соборної України. Вони освятили її своєю кров’ю, показавши наскільки наші цінності є вищими від злочинства та популістських ідей безбожної комуно-большевицької ідеології.
Цікаво, що ветерани бою під Крутами присвятили своє життя служінню Богові й українському народові. Що найменше шість учасників бою стали священниками Української Автокефальної Православної Церкви. Відстоюючи самостійність Української Церкви, одні стали новомучениками та сповідниками віри, інші в діяспорі зберігали національну ідентичність українців.
Герої Крут вписані у національну пам’ять українського народу! Вони сьогодні скріплюють дух наших новітніх Героїв, що боряться проти нащадків муравйових, які знову посягнули на нашу святу землю! Лише в цілковитій єдності та згуртованості навколо національної ідеї ми здобудемо остаточну перемогу у цій віковій боротьбі!
