Жителі Білецької громади вшанували пам’ять воїна-добровольця Андрія Дрьоміна.
Андрій Дрьомін на псевдо «Світляк» – воїн-доброволець полку «Азов», що одним із перших став на захист суверенітету і територіальної цілісності України на початку російсько-української війни. Він загинув у бою під Іловайськом 10 серпня 2014 року від куль ворожого снайпера.
У дев’яті роковини з дня його смерті рідні та близькі, побратими та односельчани, голова та колектив Білецької сільської ради зібралися, щоб молитовно вшанувати пам’ять Героя, розділити біль матері та батька, віддати йому шану і подяку за складену ним велику пожертву на вівтар нашої свободи.
Перед заупокійною відправою сільський голова Дмитро Малик та секретар Вітай Когут символічно поклали на могилі воїна-добровольця Андрія букет синьо-жовтих квітів, щоб вшанувати його подвиг.
Заупокійну Службу Божу у храмі Різдва Пресвятої Богородиці очолив парох села отець Іван Гавдяк. Під час проповіді отець Іван розповів про воїна Андрія, про його славний рід, що завжди боровся за волю України.
Далі, проспівавши «Вічную пам’ять», присутні на богослуженні вирушили до місця вічного спочинку Героя, де відслужили заупокійну літію. Її очолив прибулий на вшанування пам’яті отець-капелан Андрій Любунь. Після відправи він звернувся із словом проповіді, наголошуючи на героїзмі та сміливості воїна-добровольця Андрія та багатьох інших, які у 2014 році стали на захист України. Ці новітні Герої є символом жертвенности та любові до своєї Батьківщини!
До присутніх також звернувся голова громади, дякуючи всім, хто прийшов відати шану воїну-добровольцю Андрію, та батькам, що виховали мужнього та вірного сина української землі.
Далі присутні вирушили до пам’ятника «Світляку» біля хати-музею Ярослава Стецька, щоб там також помолитися за спокій душі нашого земляка та запалити лампадку, як символ його присутності поміж нас. На завершення батьки захисника України подякували всім за молитву, підтримку та пам’ять, адже людина живе доти доки її пам’ятають. Невидимим світлом Герой «Світляк» із неба світить нам і запалює духом до невтомної боротьби!
Дивлячись на символ мирної професії воїна-добровольця Андрія Дрьоміна – ковадло, пригадуються слова маршу українських націоналістів «Зродились ми великої години, з пожеж війни і з полум'я вогнів…» Нині в горнилі війни твориться наша історія та виборюється майбутнє України. Робімо все задля Перемоги! Пам’ятаймо наших Героїв, шануймо їх мужність та відвагу!
«…І ми йдемо у бою життєвому,
Тверді, міцні, незламні, мов граніт,
Бо плач не дав свободи ще нікому,
А хто борець – той здобуває світ…
…Доволі нам руїни і незгоди,
Не сміє брат на брата йти у бій.
Під синьо-жовтим прапором свободи
З'єднаєм весь великий нарід свій.»
