A A A K K K
для людей із порушенням зору
Білецька сільська територіальна громада
Тернопільська область, Тернопільський район

Освітній процес в умовах війни: тенденції та висновки.

Дата: 21.07.2023 15:10
Кількість переглядів: 184

Головна - Державна служба якості освіти України

За матеріалами статті на сайті Освіта.ua

Державна служба якості освіти України провела у грудні 2022 – січні 2023 років дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни. Дослідженням було охоплено 150 шкіл з усіх областей України. В онлайн-анкетуванні взяли участь директори шкіл, вчителі, учні та батьки.

За результатами дослідження було з’ясовано, як працюють заклади освіти в умовах воєнного стану та як війна вплинула на доступ дітей до освітнього процесу. Автори дослідження також визначили професійні та організаційні виклики, потреби, з якими зіткнулися заклади освіти і педагогічні працівники в умовах війни, зібрали інформацію про рівень технічного забезпечення учасників освітнього процесу у сільській та міській місцевості, дослідили, якими, на думку педагогів, є результати навчання учнів.

У результаті повномасштабної війни росії проти України близько 800 тисяч школярів змінили форму здобуття освіти з денної на дистанційну (з 17 669 учнів у 2021 році до 772 909 у 2022) та сімейну (домашню) (з 4 695 до 64 409 учнів відповідно). Найбільше ці зміни стосуються Сходу та Півдня країни, звідки близько 40 % та 30 % учнів відповідно були вимушені виїхати за кордон чи в інші регіони країни.

З огляду на постійну загрозу безпеці учасників освітнього процесу, в першому півріччі 2022/23 н. р. не вдалося відновити очне навчання у повному обсязі. Лише 15 % закладів освіти працювали очно, 33 % – дистанційно, 51 % – змішано, поєднуючи очне та дистанційне навчання. На Сході та Півдні України переважало дистанційне навчання, у Центрі та на Півночі – змішане, на Заході – змішане навчання у містах та очне у селах.

Значних змін у педагогічному складі закладів освіти у зв’язку з війною не відбулося. 81 % керівників запевняє, що вчителів достатньо для забезпечення якісного освітнього процесу.

Педагогічне навантаження більшості вчителів (не менше 70 %) в умовах війни не змінилося. Педагоги з-поміж тих, у кого навантаження зросло (близько 15 %), передусім це пов’язують із запровадженням змішаного режиму роботи закладу та необхідністю поєднувати очний та онлайн режими.

Забезпечення технічними засобами для навчання

Результати анкетування вчителів показують, що за останній рік зросла частка вчителів у селах, які забезпечені робочим комп’ютером – з 64 % до 71 %, у містах приріст менший – з 73 % до 76 %.

В умовах зміни режиму роботи закладу освіти 25 % педагогів не забезпечені робочим комп’ютером, а 20 % – доступом до інтернету, однак ця потреба компенсується наявністю особистого комп’ютера (мають не менше 90 % педагогів) та можливістю працювати віддалено (вдома забезпечені інтернетом не менше 91 % вчителів). Водночас третина педагогів використовує домашній комп’ютер разом з іншими членами сім’ї, що може спричинювати труднощі у випадку роботи віддалено.

У розрізі регіонів робочими комп’ютерами у закладах освіти найкраще забезпечені вчителі на Півночі – 88 %, дещо менше на Сході та Півдні – по 77 %, у Центрі – 68 %, найнижчий показник на Заході – 65 %. Вдома найбільше педагогів мають власний комп’ютер на Сході та Півдні, найменше – на Заході. Ймовірно, такий розподіл пов’язаний з тим, що на Сході та Півдні більше закладів працюють дистанційно, а на Заході та у Центрі – очно.

Половина учнів базової та старшої школи мають власний комп’ютер / ноутбук / планшет для навчання, 74 % використовують для цього смартфон. Учні початкової школи меншою мірою забезпечені технікою для навчання: про наявність у початківців смартфона зазначили 48 % батьків, комп’ютера / ноутбука / планшета – 39 %. 40 % батьків учнів/учениць початкової школи та 23 % батьків учнів базової та старшої школи зазначили, що дитина має один ґаджет (комп’ютер, ноутбук, планшет, смартфон), який ділить з іншими членами сім’ї.

У розрізі регіонів значної різниці у забезпеченні учнів ґаджетами для навчання не виявлено.

За умови, що дистанційне навчання відбувається в асинхронному режимі, учні мають технічні засоби для навчання, адже можуть комбінувати використання власних та спільних пристроїв. Водночас ефективне дистанційне навчання у синхронному режимі є проблематичним для близько половини учнів, які не мають власного комп’ютера або змушені ділити його з іншими членами сім’ї. Якщо і смартфон розглядати як достатньо ефективний засіб для синхронного навчання, то частка учнів, які можуть приєднуватися до онлайн-занять, збільшується.

Попри те, що переважна більшість вчителів та учнів мають технічні засоби для навчання, проблеми з електропостачанням та доступом до інтернету стали основним викликом для 75 % педагогів у частині організації дистанційного освітнього процесу в першому семестрі 2022–2023 н. р.

Доступ до освітнього процесу

За оцінками вчителів, близько 30 % учнів не мають постійного доступу до освітнього процесу в умовах війни, з-поміж регіонів – найбільше на Півдні – 40 %. З урахуванням типу населеного пункту, більше учнів мають доступ до навчання у містах, ніж у селах. Особливо ці відмінності проявляються серед учнів із числа соціально-вразливих категорій: у містах 68 % вчителів вважають, що всі учні з малозабезпечених сімей мають доступ до освіти, у селах – 54 %, із багатодітних сімей – 76 % та 64 % відповідно, з числа ВПО – 86 % та 80 % відповідно.

Стать учнівства не є визначальним фактором доступу до освітнього процесу. Більшу роль відіграє місце проживання. Частка хлопців (83 %) та дівчат (85 %), які мають доступ до освіти, у містах вища, ніж у селах – 73 % та 78 % відповідно.

За даними керівників закладів освіти, не менше 92 % шкіл не мають втрат у навчальному часі, тобто заклади освіти постійно здійснювали освітній процес (у синхронному та асинхронному режимах), а учні могли долучатися до нього. Найчастіше школи не працювали 5 днів упродовж першого півріччя 2022/23 навчального року. У поодиноких закладах на Сході навчання не здійснювалося більше 30 днів, на Півночі – від 10 до 20 днів, на Півдні – до 10 днів.

Попри те, що, за даними керівників, заклади освіти майже постійно працювали, лише 40 % батьків зазначили, що їхні діти постійно вчилися. Причому на Заході цей відсоток найнижчий – на те, що їхні діти постійно вчилися, вказує 32 % батьків учнів початкової школи, тоді як на Сході – 50 %. Від 34 % до 44 % батьків зазначили, що їхні діти не вчилися до 10 днів, від 8 % до 18 % – 10–20 днів. Про те, що діти не вчилися більше 20 днів (місяць), зазначають від 6 % батьків на Заході до 10 % на Півдні.

І керівники, і батьки основними причинами, що перешкоджали освітньому процесу, називають повітряні тривоги, відключення електроенергії, відсутність або слабкий інтернет. Водночас з-поміж причин, чому дитина не вчилася, найбільше батьків (67 %) учнів початкової школи також називають хворобу. Про невміння самостійно підключитися до онлайн-уроків вказали 9 % батьків початківців. Батьки учнів базової та старшої школи також вказують, що їхні діти не вчилися через перевантаження (7%), нестабільний емоційний стан (6 %), брак мотивації (5 %).

Результати навчання та компенсація освітніх втрат

Компенсація втрати у навчальному часі (пропущені навчальні заняття) найчастіше відбувається через надання учням навчальних матеріалів (презентація, відео, аналогічні навчальні заняття онлайн) та завдань для самостійного опрацювання. Рідше проводять групові та індивідуальні консультації, додаткові навчальні заняття. Водночас складно оцінити, як часто реалізовувалися вказані заходи, з огляду на те, що більшість вчителів скаржаться на брак умов та можливостей:

  • відсутність електрики та інтернету;
  • брак вільного часу в педагогів;
  • різні часові пояси в учнів та вчителів;
  • небажання в учнів та батьків виділяти додатковий час.

Втрати в освітньому процесі – зміна форми здобуття освіти, переведення закладів з очного на дистанційне та змішане навчання, нестабільні умови організації освітнього процесу (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернетом) – вплинули на результати навчання учнів.

За спостереженнями вчителів початкових класів, результати навчання учнів погіршилися з таких навчальних предметів, як українська мова, іноземна мова, математика, літературне читання, та не змінилися з таких навчальних предметів та курсів: мистецтво, дизайн і технології, фізкультура, інформатика, «Я досліджую світ».

У селах про погіршення результатів навчання учнів зазначає більше вчителів, ніж у містах: про зниження успішності здобувачів освіти з української мови у селах вказують 57 % педагогів, у містах – 44 %, з іноземної мови – 52 % та 47 % відповідно, з математики – 45 % та 40 %, з інформатики – 37 % та 25 %.

Водночас цьогоріч у містах збільшилася кількість вчителів, які вважають, що результати навчання учнів початкової школи погіршилися, винятком є математика, де більше вчителів стали вважати, що успішність учнів покращилася.

У селах навпаки цьогоріч дещо зменшилася кількість вчителів, які вважають, що результати навчання учнів початкової школи погіршилися. Винятком є оцінка результатів навчання з української мови – на 9 % більше педагогів у селах вважають, що цьогоріч результати учнів погіршилися.

Серед вчителів базової школи у містах переважає думка, що результати навчання учнів не змінилися, однак це не стосується таких навчальних предметів, як алгебра та геометрія, іноземна мова, українська мова, українська література, історія України, фізика.

У порівнянні з минулим роком, цьогоріч зросла кількість вчителів базової школи у містах, які вказують на погіршення результатів навчання своїх учнів з української літератури, алгебри та геометрії, зарубіжної літератури, іноземної мови, української мови.

У селах більше вчителів базової школи вважають, що результати навчання учнів погіршилися. Про зниження успішності з іноземної мови зазначають 64 % педагогів, з математики – 55 %, з української мови – 53 %, з хімії – 47 %, з української літератури – 43 %. Водночас щодо окремих предметів переважає думка, що успішність не змінилася: про результати учнів з фізики так вважають 48 % вчителів, зарубіжної літератури – 44 %, мистецтва – 41 %, біології – 42 %, основ здоров’я – 45 %.

Як і в початковій школі, цьогоріч зменшилася кількість вчителів базової школи у селах, які вказують на погіршення результатів навчання своїх учнів з математики – з 61 % у 2022 році до 55 % цьогоріч, фізики – 51 % та 42 % відповідно, історії України – 44 % та 38 % відповідно, української літератури – 53 % та 43 % відповідно, основ здоров’я – 38 % і 24 %.

Серед старшокласників переважає думка, що їхні результати навчання не змінилися. Різниці з урахуванням місця проживання не виявлено. У розрізі регіонів відмінностей також не зафіксовано, за винятком Заходу, де учні більш оптимістично оцінюють свої результати.

Результати анкетування вчителів та учнів показали деякі розбіжності в оцінці допомоги та підтримки для надолуження навчальних втрат. Найбільше учнів вказують, що отримували допомогу у вигляді додаткових завдань та навчальних матеріалів для самостійного опрацювання. Натомість вчителі насамперед зазначають про індивідуальні та групові консультації, додаткові заняття, які проводили для учнів.

З огляду на те, що дослідження вказує на зменшення кількості учнів, які володіють уміннями, необхідними для самостійного навчання – уміння планувати час, організовувати свою роботу, самостійно виконувати завдання, здійснювати самооцінювання – надолуження навчальних втрат шляхом самостійного опрацювання навчального матеріалу може бути малоефективним для частини учнів.

Психологічний стан

За останній рік погіршився психологічний стан здобувачів освіти. Майже вдвічі у порівнянні з початком лютого 2022 року збільшилася кількість учнів, які почуваються тривожно, напружено, у півтора рази – втомлено.

Водночас на 20 % у кожній категорії зменшилася кількість тих, які почуваються в безпеці, спокійно, енергійно та щасливими. У розрізі регіонів різниці у відповідях учнів про те, як вони почуваються у 2022/23 навчальному році, фактично не виявлено.

Ключовими викликами освітнього процесу в умовах війни педагоги називають нестабільні умови навчання, обмеженість способів організації навчально-пізнавальної діяльності, зниження мотивації та нестабільний психоемоційний стан учнів та вчителів.

Адаптація освітнього процесу до викликів

Утім, педагоги та шкільна адміністрація демонструють недостатньо гнучкості та адаптивності, плануючи освітній процес. 33 % директорів у містах та 50 % у селах не змінювали розкладу навчальних занять в умовах війни, коли в країні постійно відбуваються стабілізаційні відключення електроенергії, повітряні тривоги, бракує доступу до швидкісного інтернету.

40 % педагогів у містах та 44 % у селах не вносили змін до календарно-тематичного планування через зміни режиму роботи закладу, лише 37 % змінювали кількість годин на вивчення теми, 32 % об’єднували теми, 23 % розподіляли теми з урахуванням режиму – синхронного чи асинхронного.

В умовах дистанційного синхронного навчання не більше третини вчителів застосовують види навчальної діяльності, що передбачають взаємодію учнів між собою, активну участь в освітньому процесі: групову роботу, роботу в парах, практичні та лабораторні роботи.

Водночас в умовах дистанційного синхронного та асинхронного навчання переважна більшість вчителів пропонують учням переглянути презентації, відео, виконати вправи, самостійно опрацювати навчальні матеріали, попри те, що 39 % вчителів вважають викликом для освітнього процесу в умовах війни те, що учні не вміють самостійно вчитися.

Детальніше ознайомитися із результати дослідження можна за посиланням.

Переглянути презентацію результатів дослідження можна на YouTube.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь