Вітаємо з святом Різдва Івана Предтечі!
У цей день християни вшановують найбільшого серед народжених на землі Пророка і Хрестителя Господнього Івана Предтечу, який своїм служінням і проповіддю готував Ізраїль та тодішній світ на зорі першого тисячоліття до приходу Сина Божого – Ісуса Христа.
Наші предки ще з давніх язичницьких часів у цей час, коли день був найдовшим, а ніч – найкоротшою в році, в момент розквіту природи, коли все навколо розвивається, зеленіє, квітне – влаштовували обряди, аби вшанувати сонце як джерело тепла, світла і життя, і задобрити божеств, які б «допомогли» зберегти майбутні врожаї. Ці божества на загал мали назву Купала.
З плином часу, з розвитком християнської культури, зберігаючи давні землеробські звичаї й обряди, відбулося «злиття» – «свято Івана Купала», адже Купало та Іван Хреститель символічно пов’язані з водою, з сонцем, викликали асоціації в наших пращурів. Так легше християнство вливалося у життя суспільства, не відміняючи старих звичаїв і обрядів, а вкладаючи в них свій зміст. До прикладу, як це є у зимовий час і з колядками та щедрівками. Сьогодні ми розуміємо суть цих речей і знаємо їх історію.
Свято Івана Хрестителя, як і кожне церковне свято, нами має шануватися з молитвою та побожним життям, також маємо пам’ятати і берегти нашу давню культуру й обрядовість, зберігаючись від крайнощів і гучностей, бо триває війна.
Цікаво, що традиційно стравою цього дня є вареники із вишнями, що якраз достигають у цей час.
Вітаємо всіх іменників, просимо в Бога ласки для наших воїнів, для нашої Батьківщини. Хай над нами сяє Сонце Правди й розвіє темні ворожі хмари! Хай у добрі й здоров’ї проходить наш вік! Хай наш народ вистоїть і переможе, захищаючи вільне життя, багатовікову культуру й традицію, державність України!
