Щорічно, в четверту суботу листопада, в Україні відзначають День пам’яті жертв Голодоморів.
У минулому столітті українці пережили 3 голоди: 1921-1923, 1932-1933 і 1946-1947 років. Зараз на законодавчому та юридичному рівні Голодомором називається тільки геноцид 1932-1933 років. Події 1921-1923 та 1946-1947 років визначають як масові голоди, проте їх геноцидний характер ще не доведено.
«Цей злочин всіляко приховувала радянська влада, а росія, яка є спадкоємцем СРСР, не визнає спланований характер голоду й чинить опір його визнанню в усьому світі. Цим пояснюється те, що в Україні Голодомор визнали геноцидом лише у 2006 році, а у світі – поки що 17 держав та п’ять церков. Труднощі з цим мають політичний і правовий характер. Але вони будуть подолані, що зрештою призведе до визнання цього злочину геноцидом більшістю країн та міжнародних організацій» каже доктор політичних наук, професор НаУОА Юрій Мацієвський.
Хто не пам'ятає минулого, той не має майбутнього. На жаль, наша історія має багато «чорних» сторінок, одна з яких – Голодомор 1932-1933 років. Геноцид українського народу, який забрав мільйони життів, цілі села, що назавжди зникли з карти. Досить довго радянська влада приховувала цей злочин, та й сьогодні, особливо в інформаційній пропаганді країни-агресора, можна часто почути неправдиву теорію про «неврожай» та «посуху». Голодомор забрав не одне покоління. Це те, про що потрібно пам'ятати, розповідати, вивчати.
Цієї суботи, 27 листопада, о 16:00 пам’ять про 10,5 мільйонів українців, знищених комуністичним тоталітарним режимом у 1932–1933 роках, вшанують хвилиною мовчання по всій Україні та загальнонаціонально-міжнародною акцією «Запали свічку пам’яті».
