Інклюзивна освіта в НУШ: виклики воєнного часу.
За матеріалами статті Наталії Кипиченко на сайті Освіта.ua
Створити безпечне освітнє середовище – одне з першочергових завдань закладу освіти під час війни. Водночас наявність обладнаних укриттів чи інструкцій – лише частина необхідної безпеки. Розповідаємо про організацію освітнього процесу на засадах рівності та інклюзивності.
Нова українська школа забезпечує рівний доступ до освіти кожного учня – без будь-яких форм дискримінації. Цінування багатоманітності, врахування відмінностей кожного учня та учениці, створення комфортного освітнього середовища – основа для організації навчання на засадах рівності прав та можливостей, поваги до людської гідності, недискримінації, інклюзивності.
«У нашому класі ми керуємось принципами взаємо- і самоповаги. Вдало працюємо в малих групах за методиками кооперативного навчання. За таких умов школярі з особливими освітніми потребами починають краще спілкуватися та взаємодіяти. Поліпшується моторний, мовленнєвий, соціальний та емоційний розвиток. Окрім того, на допомогу приходять асистенти вчителя. У кожної дитини своя індивідуальна освітня траєкторія розвитку та команда супроводу. Вона допомагає цю траєкторію розробити та відстежувати», – розповіла у відео проєкту «Навчаємось разом» учителька Агрономічненського ліцею на Вінниччині Надія Бойчук.
Повномасштабна війна створила додаткові виклики до організації освітнього процесу. Тому Уряд спростив умови організації інклюзивного навчання. Власні рекомендації щодо організації освітнього процесу для дітей із порушеннями зору, слуху та інтелектуального розвитку презентував Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України.
В умовах війни, коли навчання в більшості закладів освіти відбувається дистанційно, складно створити відчуття залученості до освітнього процесу та врахувати особливості нервової системи, здібності, потреби та вподобання учнів.
Цифрові технології для інклюзивної освіти
Начальниця відділу професійного розвитку педагогічних працівників Українського інституту розвитку освіти Оксана Федоренко підкреслює важливість підтримки педагогами учнів з особливими освітніми потребами.
«За правильного використання, цифрові технології можуть стати дієвим інструментом для гнучкого й доступного навчання. Важливо, щоб кожен урок передбачав регулювання темпу навчання учнів: можливість зупиняти, повторно переглядати відео, регулювати темп мовлення вчителя за допомогою функції пришвидшення чи сповільнення, щоб кожен учень чи учениця могли обрати комфортний для себе темп мовлення. Ще я виокремила б субтитрування до кожного уроку, а також синхронне підсвічування мовлення. Це дуже допомагає учням, у яких є потреба в концентрації уваги, чи тим, для кого важливо отримувати інформацію через текст», – розповідає Оксана Федоренко.
Можливості для інклюзивного навчання пропонує платформа «Всеукраїнська школа онлайн». Педагоги можуть адаптувати навчальні матеріали для легкого читання, використовувати додаткове коментування, переклад на українську жестову мову та інші ресурси для підтримки учнів. Кожен урок на платформі супроводжується транскриптом усного мовлення із синхронним підсвіченням кожної репліки. Такий формат подачі матеріалу може бути зручний для школярів із порушеннями слуху. А для учнів із порушенням зору є аудіодискрипції, які детально описують усе, що відбувається на відео.
Крім того, у пригоді педагогам можуть стати принципи універсального дизайну в навчанні. Він дає змогу використовувати специфічні підходи та інструменти, щоб задовольнити різні освітні потреби учнів.
«В основі принципів універсального дизайну — множинність. Це понад один спосіб роботи з інформацією. Наприклад, учителі можуть пропонувати учням інформацію в різних форматах ― у вигляді друкованого тексту, аудіо, відео та практичних завдань. Можна використовувати додаткові матеріали: інтернет-ресурси, журнали, газети, книги, відео, комп'ютерні ігри тощо. Таким чином педагоги можуть створити цілу бібліотеку онлайн-матеріалів», – переконана начальниця відділу професійного розвитку педагогічних працівників Українського інституту розвитку освіти Оксана Федоренко.
Підвищення компетентності вчителів
Наступного навчального року школа №294 Деснянського району міста Києва готується впроваджувати інклюзію. Заступниця директора Ольга Мірошникова зауважує: педагогам бракує практичного досвіду.
«Колеги хочуть підвищувати свою інклюзивну компетентність, проте помічаю, що небагато фахівців-практиків готові ним ділитися, бракує досвіду, а надавачі послуг підвищення кваліфікації не завжди компетентні в темі, формують у слухачів застарілі погляди та установки, які суперечать багатоманітності освітнього процесу. Тому разом із курсами підвищення кваліфікації ми з колегами співпрацюємо з педагогічним колективом сусідньої школи, які вже мають досвід інклюзивного навчання», – наголошує Ольга Мірошникова.
Створити комфортні умови для школярів з особливими освітніми потребами допомагає інклюзивна компетентність учителя. Здобути підтримку в її розвитку можна в Центрах професійного розвитку для вчителів, які нині створені в територіальних громадах країни.
Для вдосконалення інклюзивної компетентності педагоги можуть скористатися:
- посібником «Профіль інклюзивного вчителя»;
- посібником «Нова українська школа: особливості організації освітнього процесу учнів початкової школи в інклюзивних класах»;
- посібником «Асистент вчителя у закладі загальної середньої освіти з інклюзивною формою навчання»;
- посібником «Навчання дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі»;
- навчальним курсом «Школа для всіх»;
- навчальним курсом «Освіта для всіх: різноманітність, інклюзія та фізичний розвиток».
Безпечне освітнє середовище
Директорка школи № 278 міста Києва Анна Ляшенко виокремлює такі практичні виклики щодо створення освітнього середовища, у якому всі школярі почуваються безпечно і мають відчуття належності до колективу:
- значна кількість учнів у класах;
- збільшення школярів з особливими освітніми потребами в кожному класі;
- непопулярність посади асистента вчителя;
- труднощі у вибудові взаємодії, розподілі обов’язків між учителем та асистентом учителя;
- труднощі у впровадженні індивідуальних програм розвитку у процесі навчання.
«У нашому закладі освіти більшість класів – інклюзивні. З кожним роком кількість дітей, які мають особливі освітні потреби, у школі збільшується. Помічаю, що вчителі перестали боятися працювати з такими школярами, розуміють виклики, готові навчатися й змінювати підходи до викладання. Водночас ефективність інклюзивної освіти безпосередньо залежить не лише від фахівців, а й від фінансування, обладнання та відповідних навчальних матеріалів. Так, за дистанційного навчання для додаткової підтримки учнів, що мають порушення зору, потрібні книжки, написані шрифтом Брайля, пристрої, які трансформують текст в аудіозапис. Дітям потрібні комп’ютери та скрин-ридери – “читачі екрана”, що озвучують тексти. Це дає змогу особам із порушеннями зору працювати з комп’ютером і в інтернеті», – розповідає педагогиня.
Безпечне шкільне середовище та педагогіка партнерства між усіма учасниками навчального процесу — важливі цінності Нової української школи. Саме тому під час навчання педагогам важливо враховувати думку дитини, підтримувати її гідність і працювати з емоційним інтелектом школярів.
